Ринок землі

Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями».

Чи впускати іноземців на вільний ринок землі в Україні, які обмеження варто запровадити для покупців після відміни мораторію, а також чи готові українські агрохолдинги до нових умов на ринку. Про ці та інші питання розмовляли під час онлайн-батлу #ЗемельнеВіче між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями».
Організатори віче — радник прем’єр-міністра, депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак та AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com.
«У кожного бізнесмена своє враження, ставлення до ринку землі та завдання уряду й парламенту зробити цю реформу на користь громадян і всієї держави… Особливість цієї дискусії, концепція і позиція наступні: хай бізнес, аграрії, фермери самі скажуть, яким вони бачать майбутнє найважливішої реформи в Україні. Сьогодні ми зібрали представників різних класів: фермерів, середні компанії і компанії з іноземним капіталом. Щоб вони сказали, яким бачать майбутній ринок землі та відповіли на три питання: чи варто відкривати ринок землі, чи варто допускати сюди іноземців та які обмеження повинні бути. І чи взагалі вони потрібні», – сказав радник прем’єр-міністра, депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак.

Зустріч відбулася за кілька днів до запланованого розгляду в парламенті законопроектів № 2178 та № 2178-10, які передбачають відміну мораторію. Перш ніж почалося обговорення, учасникам показали результати дослідження, щоб побачити, хто ж сьогодні обробляє землю.
AgroPolit.com і сервіс автоматичного аудиту земельних ділянок Feodal.online проаналізували статистичну звітність, подану товаровиробниками трьох категорій — ОСГ, фермерами та холдингами — за 2017-й, 2018-й та на 1 червня 2019 року. Що ми побачили? Кількість усіх с/г земель, які перебувають у легальному обробітку, поступово зростає. Так, у 2017 році загальна площа під посівами сільськогосподарських культур становила 27,046 млн га, у 2018 році — 27,682 млн га і на 1 червня 2019 року — 27,842 млн га. Тобто кількість оброблюваних офіційно земель зростає. Наразі частка ОСГ із цих 27,842 млн га — 8,393 млн га, юросіб — 19,449 млн га та в обробітку фермерів 15,9 млн га. За прогнозами експертів, запуск вільного ринку збільшить кількість легально оброблюваних земель», — розповіла редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова. Більше дивіться в інфографіці.

Обмеження виженуть закордонних інвесторів…
В український АПК, за даними профільного міністерства, іноземці щороку вкладають близько $2,5 млрд. ТОП-10 закордонних інвесторів: Кіпр, Віргінські Британські острови, Німеччина, Данія, Велика Британія, Польща, Франція, США, Словаччина та Швеція. Агрокомпанії, створені за участю іноземних інвестицій, орендують в Україні великі площі по 350-500 тис га та впродовж багатьох років вирощують тут ріпак, сою, соняшник, зернові та інші культури. Є чимало компаній із меншим земельним банком, але вони щороку показують активний приріст продукції.
Обмеження на ринку землі навіть можуть призвести до ліквідації підприємств з іноземними інвестиціями. Адже чи залишиться земля в оренді з виплатами 1-2 рази на рік, чи піде на продаж та принесе швидкі гроші — буде вирішувати пайовик. Зазначив генеральний директор підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Краєвид Поділля» Григорій Пуга. Його підприємство було створене 12 років тому й обробляє 10 тис. га орендованої землі.
Якщо до нас прийде пайовик, який здає нам землю в оренду, та захоче її продати, ми, своєю чергою, не зможемо її викупити через обмеження. Але це зможе зробити хтось інший. Тоді нам доведеться згорнути свою діяльність та займатися чимось іншим… Чому ми далі не можемо працювати тут, інвестувати в землю? Ми хочемо працювати», – сказав Пуга.

Більше іноземних гравців – прозоріший бізнес…
Компанії з іноземними інвестиціями так само чекали відміни мораторію на продаж землі, як і аграрії без закордонних грошей. Бо для них це можливість конкурувати на ринку, де всі однаково працюють «у білу» та немає рейдерства, розповів директор зі стратегії та розвитку AGROMINO та RESILIEN Олексій Сидоров. Остання працює в Україні з 2007 року.
«Через багаторічну дію мораторію… Люди, бізнес, а особливо аграрії — постраждали. Земля не могла стати заставою у банку, бізнес не міг брати кредити, розвиватися, використовувати потенціал і динаміку ринкових відносин у земельній сфері. Як наслідок, корупція та рейдерські схеми стали повсякденням, частина бізнесу пішла у тінь. Відсутність приватної власності на землю – відсутність довгострокового планування та інвестування. Водночас, якщо говорити про доступ до ринку землі іноземних компаній, мусимо розуміти, що це, передусім, компанії, які працюють в Україні, за українськими законами, де працевлаштовані українці», – сказав Сидоров.

Де проходить межа компромісу
На аргументи представників компаній з іноземними інвестиціями Іван Слободяник відповідає, що компромісне рішення без дискомфорту не прийняти.
«Компроміс – це коли дві сторони незадоволені результатом… Якщо дивитися з точки зору державницького інтересу, у будь-якому випадку хтось постраждає: чи фермери, чи холдинги, чи держава. Так було в усіх державах… Звичайно, важливо, що там працівники.. Але давайте створимо можливості для фермерів купити цю землю», – сказав Слободяник.
Фермер хоче купити, а пайовик – продати на вигідних умовах. Зазначила генеральний директор компанії «Агро-Регіон», яка має шведські інвестиції, Катерина Рибаченко.
В Україні 7 млн пайовиків. Кожен четвертий – старший за 75 років, кожен другий – старший за 65. При тому, що 65 років – це межа, після якої людина вважається людиною похилого віку… Чи відкривати землю іноземцям? Так, нам дуже потрібні прямі іноземні інвестиції, але прямі інвестції – це перш за все верховенство права і все, що з цим пов’язане. По-друге – повага до вже існуючих інвестицій, третє – успішні кейси інвестицій. А в нас в Україні їх дуже мало. У нас є багато поганих кейсів, коли є великі компанії, але успішних не так багато, над цим треба працювати», – сказала Рибаченко.
Фото КВ
Рівні податкові умови відбілять ринок
Українські фермери будуть привабливішими гравцями та конкурентами на аграрному ринку, коли цьому сприятиме податкова система, переконаний Юрій Крутько. Він розповів, що нині ПДФО сплачують одні – 3%, другі – 12%, треті уникають сплати податків. Тому більшість аграріїв підтримують запровадження єдиного податку з га. Тоді більше господарів вийдуть із “тіні”.
Катерина Рибаченко розповіла, що агрохолдинги сплачують $250 за 1 га землі. Це $110 податків та $140 за оренду 1 га землі.
«Платимо і за себе, й «за того хлопця». Варто припинити демонізацію агрохолдингів», – сказала Рибаченко.
Водночас, щодо обмеження ринку для іноземців, Катерина зазначила, що не бачить проблеми, якщо кілька років не можна буде виходити на ринок землі.
Україна має зрозуміти, яке багатство ми маємо та як нам треба це не розбазарити. Я говорю, як українка, котра народилася в Донецьку. Зараз Донецьк – непідконтрольна територія. І треба розуміти, що триває війна і нема нічого поганого, що ми зробимо на якийсь період обмеження, дозволивши купувати землю тільки українським громадянам. Це допоможе нам створити прошарок українців, які будуть заможними»,– зазначила Рибаченко.
Таємне опитування учасників дискусії та глядачів онлайн-віче показало, що «за» відкриття ринку землі виступили 57 % глядачів, «проти» — 39%, «не визначилися» — 4%.
На запитання «Чи допускати на ринок компанії, в яких мають контроль іноземці», відповіли «так» — 43%, «ні» — 57%, «не визначилися» — 3%
Натомість, на запитання «Обмежувати чи ні розміри володіння с/г землею в одні руки?», «так» відповіли 88% глядачів, «ні» — 10%, «не визначилися» — 2%.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com, 13 листопада