Маршрут туру проходив від центру Кукурудзяного поясу до найпівнічнішої його окраїни, відтак охопив різноманітні сільськогосподарські регіони США.
«Кожен штат, який ми відвідали, має свою унікальну аграрну специфіку, ґрунтово-кліматичні умови, разючу різницю у кількості опадів на рік — від 250 до 1200 мм. Щодня ми відвідували по 2-3 господарства, обслуговуючі кооперативи, університети. Порівнювали технології, побачили плюси та мінуси різних підходів до живлення ґрунту, вивчали передові рішення, які сприяють збереженню родючості ґрунту та захищають довкілля», — констатує Юрій Лисак.
За його словами, найбільше вразила тісна співпраця університетів та агровиробників. Зокрема при Університеті Пердью діє Agronomy Center for Research and Education, який є найбільшою дослідною станцією у штаті Індіана. Матеріально-технічна база дозволяє реалізовувати близько 180 дослідницьких проєктів, у яких беруть участь понад 80 науковців з 11 факультетів.
«Місцеві фермери довіряють результатам досліджень та рекомендаціям, які надають науковці. Такий симбіоз дозволяє збирати 15-16 т кукурудзи з га. І це не межа. Варто зазначити, що університет частково фінансується за рахунок агровиробників, зокрема на розвиток науки в середньому з одного гектара йде 5 доларів. Серед іншого при Університет Пердью діє овочеве господарство із овочами як закритого, так і відкритого ґрунту та автоматизованою вертикальною фермою, на якому працюють студенти, де одразу ж набувають практичного досвіду», — додає Юрій Лисак.
При цьому він зазначає, що одним з ключових орієнтирів у майбутньому є мінімізація обробітку ґрунту, збереження його структури та водночас покращення ефективності внесення добрив.
«Стратегія Агро-Регіон передбачає відхід від оранки. Американський досвід використання технологій mini-till та strip-till допоміг зрозуміти, в якому напрямку нам краще рухатися. Цікавим був досвід, як деякі аграрії самі розробляють та складають агрегати для смугового обробітку ґрунту», — каже Юрій Лисак.
Що стосується живлення ґрунту, то, за словами головного агронома, у Групі компаній з 2017 р. діють за принципом: спочатку нагодувати ґрунт, а далі ґрунт нагодує рослину. Зокрема тоді у Агро-Регіон перейшли на диференційоване внесення добрив, використовуючи американську модель живлення, адже аналізи ґрунту проводили в українські компанії, яка тестує ґрунт в американській лабораторії.
«Рослина має харчуватися через корінь, а не через листок. У США ми побачили, що фермери спочатку аналізують, яких елементів у ґрунті бракує і як їх рівень підняти до оптимального. І якщо сухі добрива (фосфор і калій) тут вносять виключно за результатами аналізу, то кількість азоту залежить і від калькуляції прибутку. Якщо ціни на кукурудзу високі, а ціни на добрива невисокі, то дають азот з надлишком з надією отримання більшої врожайності, і, навпаки, якщо ціна на кукурудзу невисока, а добрива дорогі — будуть вносити менше. Для цього в кожному університеті розроблені калькулятори азотного живлення, які базуються на дослідженнях університету даного регіону», — зазначає Юрій Лисак.
Сільське господарство у США —це стиль життя, земля передається у власність з покоління в покоління і вони звертають особливу увагу на збереження її родючості, говорить Юрій Лисак: «Ми бачили поля, які мають систему дренажу для покращення умов вирощування культур, як сидерати втискають у сівозміну, досліди з різними способами поливу, що на 40% дозволяють економити використання води. Втім ми не лише переймали досвід, а й ділилися власними напрацюваннями, адже і американцям є чому повчитися в українців, про що свідчить встановлений пам’ятник м’якій червоній озимій пшениці, яку в США завезли саме наші земляки».
Фото надані головним агрономом Юрієм Лисаком