Проте на ухвалення цього рішення впливають кілька факторів, зазначає HR-директорка Христина Пивовар.
Серед них:
• Бюрократичні складнощі. Законодавство України наразі досить негнучке щодо працевлаштування іноземних працівників. Процес оформлення документів вимагає значного часу та ресурсів.
• Додаткові витрати. Для трудових мігрантів потрібно забезпечити комфортні умови проживання, що створює додаткові фінансові навантаження на компанію.
• Культурна адаптація. Адаптація працівників до нового менталітету та подолання мовного бар’єра потребує інвестицій у навчання, а також часу для інтеграції в команду.
• Вартість залучення. Фінансові витрати на пошук, працевлаштування та утримання трудових мігрантів значно перевищують стандартний процес найму.
«Ми відкриті до цього кроку, але для успішної реалізації необхідні спрощення законодавчих норм для іноземних працівників та державна підтримка у питанні інтеграції трудових мігрантів у робочі колективи», — додає Христина Пивовар.
Детальніше — у матеріалі Latifundist.com «Наскільки агробізнес готовий до робочої сили з-за кордону? Що зупиняє від цього кроку? І чи готові трудові мігранти їхати у країну, де йде війна. Розповідають Ukravit, ТАС Агро, Агро-Регіон, НarvEast, ПАЕК»