Катерина Рибаченко для Truman. Report

Трактористи пишуть мені у твіттер

• НЕ МОЖНА ЗБУДУВАТИ ХОРОШУ КОМПАНІЮ З ПОГАНИМИ ЛЮДЬМИ

Компанію Агро Регіон шведська інвестиційна компанія East Capital купила в колишнього двічі міністра агрополітики України. На той час, 2007 року, Україна була на підйомі. Тому агроактив у багатомільйонній державі, ще й з чудовою локацією, видавався їм вдалою інвестицією.

Позаяк акціонери East Capital – фінансисти, які не надто зналися на тонкощах агробізнесу, було вирішено залишити попередній менеджмент для управління компанією в Україні. Це рішення стало помилкою. Вже за рік з’ясувалося, що в компанії на рахунках – нуль, величезні борги перед банком та повністю демотивовані працівники. Ми зрозуміли: не можна збудувати хорошу компанію з поганими людьми .

2009 року мене запросили до управління компанією, як єдину в East Capital українку. Фінансовий директор із Литви взяв під контроль фінансову частину . Ми звільнили майже кожного, хто щось знав про сільське господарство. На місця цих людей запросили айтішників, математиків, кібернетиків, фінансистів, економістів – молодь, яка не тямила в агрономії, зате добре знала, як налагодити процеси й контролювати їх (середній вік працівника Агро Регіону – 33 роки). Це стало своєрідним стартапом . Мотивація була надзвичайно висока, задача на кшталт ‘mission impossible’ – врятувати компанію. Тож нам це вдалося.

Ми зменшили земельний банк на 30% – до 38 тис га, вп’ятеро зменшили кількість працівників, зробили наголос на високій технологічності всіх процесів і запровадженні ноу-хау, створили гідні умови праці, зосередилися на корпоративній культурі та цінностях. За вісім років ми не втратили жодної людини в команді топ менеджменту, якої б не хотіли втратити. Агро Регіон надійно зафіксувався в лідерах країни із врожайності. 75% продукції експортуємо. Ми зробили ставку на кукурудзу, сою, соняшник.

• СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – ЦЕ НЕ ПРЕСТИЖНО?

З аграрного освітою в Україні проблема. Зазвичай випускники аграрних спеціальностей знають не те, що треба для сучасного агровиробництва. Тому з 2014 року на базі Агро Регіону діє агрошкола: паралельно з університетською програмою студенти проходять  навчальний курс у компанії – від посіву до збирання. У них є ментор, лектори – фахівці провідних іноземних компаній читають лекції про насіння, добрива, аналіз грунтів, сучасні сільськогосподарські технології. Наприкінці курсу влаштовуємо іспит, найкращим студентам пропонуємо роботу в Агро Регіоні.

Є проблеми й зі сприйняттям аграрної професії як такої, що є не надто престижною. В нашій компанії ще 2013 року стався показовий випадок. Один з наших колег – молодий та прогресивний директор з розвитку, вирішив знайти своє кохання, взявши участь у телевізійному проекті. Ідея шоу така: він розповідає факти про себе 20 дівчатам, які сидять у студії; у будь-яку мить його розповіді, дівчина може натиснути червону кнопку та відвернутися, і цим відмовитися продовжити подальше знайомство. Коли наш колега розпочав з того, що він з Донецька, половина дівчат натиснули червону кнопку. Тобто Донецьк ще в 2013-му був непопулярний. Та коли він продовжив: «Я працюю в агрокомпанії», то й решта десять дівчат синхронно відмовилися від подальшого знайомства. Для нас усіх це був реаліті-чек. Настільки показово, що ми й досі це пам’ятаємо та жартуємо, що сільське господарство – ‘not sexy’ (не привабливо).

Я з цим категорично незгодна. Сучасна техніка, приміром оприскувач вартістю півмільйона доларів,  у якого розмах крил, як у Боїнга, потребує людини, що в кабіні дасть раду п’яти комп’ютерам. Вона має знати англійську мову, мати інженерну освіту. Хіба це не престижне завдання ?

Світ стрімко змінюється. Люди стають прогресивнішими. Тепер, щоб найнятися на роботу, трактористи пишуть мені у Твіттер.

• ТЕХНОЛОГІЇ – ПЕРЕДУСІМ

Ми почали запроваджувати технологічні розробки та інновації з встановлення GPS-навігаторів і датчиків на все, що рухається: сенсори, системи розпізнавання «свій-чужий», QR-коди. Створили диспетчерський центр 24/7, наші програмісти написали для нього софт. Запустили це влітку 2012 року, напередодні збирання врожаю. Восени все запрацювало. Тієї осені звільнився щодругий тракторист, комбайнер, водій вантажівки. Попри всі фінансові та нефінансові стимули, які пропонувала наша компанія, люди звільнялися й шли працювати до сусідів, де ще лишилася можливість працювати по-старому: нечесно заробити на зерні та пальному. Зрештою, збиральну кампанію ми таки успішно завершили: технології окупилися ще до її закінчення. Крім того, вони нам розв’язали не тільки питання економії пального або не крадіжку нашого зерна, а одним махом відсіяли людей, що не вміють чесно працювати, всіх з ким нам не по дорозі.

• «ТЕРМІНАЛ Z»

35 ГА ЗЕМЛІ Агро Регіону розташовано на 5 км від злітно-посадкової смуги аеропорту «Бориспіль». Ми, як іноземний інвестор, спілкуємся з посольствами, банками, торговельно-промисловими палатами, іноземними бізнесом. Офіційні делегації часто хочуть поглянути на знаний у світі аграрний потенціал України. Тому останні десять років до нас із регулярністю раз на тиждень приїздить якась делегація. Це стало звичною справою. Але десь півтора року тому, коли делегація Світового банку захотіла поглянути на агросектор України, у перемовинах з організаторами в мене закрався сумнів: чи зможемо ми представляти всю країну. Це велика відповідальність. Ми можемо розповісти про Агро Регіон, але це не презентація потенціалу держави. Тоді зародилася ідея об’єднати кілька компаній на одній локації – в агротехнологічному парку «Термінал Z». Концепція його така, що тут буде і коворкінг, і зона для проведення виставок та конференцій, і готель.

Першими партнерами, що вже мають у «Терміналi Z» офіс на 50 співробітників та перший в Україні R&D-центр, стала французька компанія Maisadour – потужнйи виробник насіння, лідер з виробництва фуа гра, з річним обігом у 1,200 млрд євро.

Ідея «Терміналу Z» в тім, щоб під одним дахом зібрати компанії, що поділяють спільні погляди на прозорий, соціально-орієнтований, відповідальний бізнес, і просувати бренд України. Це наш спосіб комунікувати про аграрні можливості України на міжнародну аудиторію. Бо для когось із потенційних інвесторів український агросектор асоціюється з найкращими у світі чорноземами, стабільною валютною виручкою та успіхом, а для когось – із не доброчесними компаніями, які втратили мільярд доларів та зруйнували інвестиційний клімат в країні.

Країні потрібні успішні кейси. Іноземці, які заробили в Україні, – найкращі спікери, дипломати, адвокати українського бізнесу за кордоном. Для нас проект із «Терміналом Z» дуже особистий. Бо ми теж інвестори, які зайшли в 2007-му і втратили майже все. Але змогли відбудувати компанію і тепер хочемо продемонструвати іншим, що це можливо. «Термінал Z» може стати точкою входу нових інвесторів в Україну. А далі – злітна смуга.