Юрій Лисак – Відпрацьована технологія. Інтерв’ю журнала “Майстерня Аграрія”

Групу компаній «АГРО-РЕГІОН» можна сміливо назвати «кукурудзяним» підприємством. Адже із 38 тис. га землі, яку обробляють господарства агрохолдингу, приблизно 40–45 % відведено під кукурудзу, а більш ніж удвічі менше, 15–20 %, — під соняшник. Щороку врожайність цих культур лише зростає. Як вдається агрономічній службі підприємства досягати максимальної ефективності на доволі бідних за вмістом гумусу ґрунтах, нам розповів головний агроном ТОВ «Агро-Регіон Україна» Юрій Лисак.

Наталія Полянська

Пане Юрію, як триває кукурудзяна збиральна кампанія в агрохолдингу? Які роботи вже виконали в полі для закладення фундаменту майбутнього врожаю?

Нині ми продовжуємо збір кукурудзи. Паралельно проводимо комплекс робіт, без яких на наших землях буде дуже складно отримати добрий урожай. Основний земельний банк агрохолдингу зосереджено у Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Причому на Київщині та Чернігівщині переважно піщані ґрунти, бідні на органічну масу. Є навіть поля, де менше одиниці гумусу, а 2 % органіки — це для нас вже дуже гарний показник.

Тому, зібравши врожай, маємо виконати першочергові роботи, покращити склад ґрунту. Після зернового попередника обов’язково проводимо лущення, а потім удобрення. Якщо є забур’яненість багаторічними коренепаростковими бур’янами, вносимо гербіциди гліфосатної групи. Щодо внесення добрив, то у нас є усталена система, але щороку ми робимо аналізи ґрунту, щоб удосконалити її, відкоригувати. На основі результатів аналізів та історії полів доходимо висновку, яких поживних речовин не вистачає, якщо потрібно — змінюємо норми й дози внесення азоту, фосфору, калію. Фосфорні та калійні добрива у вигляді амофосу і хлористого калію вносимо під основний обробіток ґрунту. Де є необхідність, частково фосфором удобрюємо поля і під час посіву. Азотні добрива вносимо порційно, залежно від зони розташування підприємства й типу ґрунту. На чорноземах практикуємо внесення з осені безводного аміаку або навесні карбаміду, на бідніших ґрунтах — внесення карбаміду та підживлення КАСами, щоб запобігти ризику промивання азоту. Також протягом кількох років вносимо сірчані та цинкові добрива. Щоб підвищити вміст гумусу, розпочали тестування сидератів. Чернігівщина, Київщина — це ще й кислі ґрунти, тому місцями доводиться додатково проводити розкислення. 

Загалом існує хибна думка, що найбільш відповідальний період для агронома — це посів навесні. Але насправді основний обсяг робіт у полі проводиться з кінця серпня до початку листопада, коли збирається цьогорічний урожай і закладається врожай наступного року. Саме в цей час відбувається посів озимих та основний обробіток ґрунту під майбутній урожай.

На вашу думку, що потрібно, щоб дати гарний старт рослині?

Є дуже багато аспектів у технології, які потрібно враховувати, і кожен із них вагомий. Зокрема, дуже важлива якість передпосівної підготовки. Наприклад, культивація вважається доволі простою операцією, тому їй часто не приділяють особливої уваги. Але якщо зробити її на неправильну глибину, невчасно сформувати рівне насіннєве ложе, отримаєте нерівномірні сходи.

Не менш важливо дотриматися правильної глибини посіву. Насіння потрібно покласти на однакову глибину, відстань і у вологий ґрунт. І тоді є всі шанси отримати рівномірні дружні сходи. Вони мають усі в один день піднятися. Якщо одна рослина зійшла раніше, а друга пізніше, то остання не витримає конкуренції, отримавши набагато менше поживних речовин. Наприклад, кукурудза, яка зійшла трохи пізніше за більшість сходів, качана може і не сформувати.

Шляхом експериментів ми постійно намагаємося покращити якість посіву. У нас є спеціальні стенди для калібрування висівних апаратів сівалок, тобто ми підбираємо, якою машиною будемо сіяти те чи інше насіння. До того ж два останні роки на наших полях відбуваються змагання найсучасніших сівалок. Торік компанії, які займаються продажем техніки, змагалися в посіві соняшнику, а цього року не лише в посіві кукурудзи, а й у підготовці ґрунту. Ми були дуже здивовані: сівалка, яка за своїми технічними характеристиками найкраща, не може якісно провести посів на польовому рингу вже протягом двох років. І причина такого стану речей — низька кваліфікація персоналу компанії-виробника, який здійснював налаштування новітньої сівалки та виконував посів.

Наскільки при цьому важлива якість насіння? Яким чином обираєте гібриди для посіву, на що звертаєте першочергову увагу?

Якість насіння, безумовно, дуже важлива. Щоб проводити його перевірку власними силами, два роки тому наша компанія створила спеціальну лабораторію. Усе насіння ми просимо поставити за місяць до посіву. Перевіряємо його на схожість, енергію, якість калібрування. Останній параметр дуже важливий для уникнення двійників та пропусків. Адже, якою б сучасною не була техніка, посіяти на однакову глибину та відстань вона зможе лише відкаліброване за фракцією насіння. Також перевіряємо якість протруювання: утримання на насінні, рівномірність обробки. Наприклад, у кукурудзі є виїмка, яку можна заповнити протруйником, лише застосовуючи спеціальні технології. Втім, була така ситуація, коли ми повернули партії насіння, оскільки навіть у відібраних пробах 15–10 % протруйника лежало на дні пакунка. Його б зовсім не залишилося під час механічного перемішування в сівалці. Знаю, що якість протруєння також перевіряють у лабораторіях компанії «Сингента». Цього року у нас на випробуванні її гібрид СИ Феномен у новій трикомпонентній обробці Форс Зеа, Максим ХL і Вайбранс. Коли пророщували насіння СИ Феномен у лабораторії агрохолдингу, то відзначався дуже гарний початковий старт росту рослин. Це ж потім спостерігалося й на полі, що, звісно, відобразилося на врожайності.

Не менш важлива відсутність пошкоджень, особливо такого «ніжного» насіння, як насіння соняшнику. Ми навіть висівали пошкоджений матеріал, щоб переконатися, що найдрібніші пошкодження згубно впливають на початковий ріст рослини. Ще раз пересвідчилися, що нормальної здорової рослини з такої насінини не виросте, що вже говорити про врожайність. 

Цього року агрохолдинг отримав чудове насіння соняшнику від компанії «Сингента». Ідеться про гібриди НК Конді та Суміко HTS. Вони успішно пройшли випробування в нашій лабораторії. Сингентівське насіння висівали у двох підрозділах компанії. Соняшник уже обмолотили і бачимо результат. Цей сезон виявився рекордним за врожайністю даної культури. Таким був і 2016 рік. У середньому на круг по компанії ми тоді зібрали 3,5 т/га соняшнику. Цього року показник майже такий самий — 3,45 т/га у заліковій вазі.

Зараз робимо замовлення вже на наступний рік, щоб мати можливість перевірити нову партію. Узагалі третина насіння соняшнику, яке ми висіяли цього року, було від компанії «Сингента».

Наскільки вдалим був цьогорічний сезон за врожайністю кукурудзи, вже підрахували? Це мої чотирнадцяті жнива, треті в «Агро-Регіоні». Можу з упевненістю сказати, що цей рік для нас був більш ніж вдалим за врожайністю даної культури. І не тільки для нас, а й по всій Україні. Через це ускладнилася ситуація зі збиранням. Потужностей для зберігання та транспортування не вистачає. Порти засипані. Тим часом у полі залишається ще чимало зерна.

Які гібриди показали у вас найбільшу врожайність?

Узагалі 90–95 % насіння кукурудзи нам постачає один виробник. Але ми щороку тестуємо гібриди інших компаній, можна сказати, придивляємося. І це, я вважаю, правильно, адже землі розташовані в трьох областях з різними ґрунтово-кліматичними умовами.

Наприклад, ще в 2016 році ми протестували на демоділянці в Житомирській області понад 60 гібридів від різних виробників з різним ФАО, навіть за 300. Серед них був СИ Феномен — високоінтенсивний гібрид від компанії «Сингента». При короткому ФАО 220 він показав чудовий результат, посівши в загальному заліку за врожайністю третє місце.

Цього року ми засіяли цим гібридом приблизно по 100–150 га у трьох господарствах. Протягом сезону він демонстрував гарну вегетацію. У двох господарствах кукурудзу вже змолотили. Урожайність СИ Феномен становила приблизно 95–105 ц/га залікової ваги.  І це на бідних піщаних ґрунтах.

Одразу хочу підкреслити, що маленьке ФАО — це насамперед показник стресостійкості сорту, зокрема, до нестачі вологи, його можливостей швидко сформувати кращий урожай порівняно з іншими. Високоінтенсивний гібрид СИ Феномен може дати і 14, і 15 тонн з гектара. Я бачив такий результат у колег, друзів. Але цей рік видався результативнішим для сортів з більшим ФАО, адже йшли дощі і вологи у ґрунті було достатньо.

Якби ситуація з опадами була кардинально іншою, гібриди кукурудзи з більшим ФАО, швидше за все, не витримали б конкуренції з СИ Феномен. Коли на піщаному полі немає дощу протягом двох-трьох тижнів, кукурудза зазнає великого стресу, якому здатні протистояти лише високоадаптивні сорти. Тому, найімовірніше, СИ Феномен у нас просто не повністю розкрив свій потенціал. Наступного року ми плануємо переглянути його позиціонування в наших посівах.

Щоб досягти максимальної ефективності, потрібно захистити рослину й від інших стресів, зокрема небажаних сусідів — бур’янів. Яку систему гербіцидного захисту застосовуєте?

Проблема забур’яненості є у всіх. На наших полях також можна побачити лободу, мишій, хвощ тощо. Їх запаси у ґрунті колосальні. Але ми намагаємося працювати на випередження. Наприклад, на кукурудзі використовуємо комбіновану систему захисту із застосуванням ґрунтових і страхових гербіцидів. Багато господарств використовують лише страхову, щоб здешевити систему захисту. Так, ґрунтові гербіциди можуть і не дати  стовідсоткового результату (гербіцид погано працює, коли немає дощів, неякісно підготовлений ґрунт), але знищити бур’яни на 80–90 % нам вдається на початкових стадіях розвитку кукурудзи. І це, на мою думку, доволі добрий результат. Переконаний, що саме ця культура до трьох-пяти листків має бути «стерильною». І без ґрунтових гербіцидів цього досягти просто неможливо. Були випадки, що не внесли препарат по ґрунту, а згодом через дощі не можна було зайти в поле зі страховим продуктом. І тоді бур’яни переростали, кукурудза просто «стікала». Тому 100 % площ ми покриваємо ґрунтовими гербіцидами.

А як перемагаєте решту 10–20 % бур’янів?

Страхуємося. Часто спостерігаю ситуацію, коли після первинної обробки з’явилися дводольні бур’яни (гірчак, лобода), а злакові знищив ґрунтовий гербіцид, або навпаки. Тому закуповуємо окремо гербіциди для злакових і окремо для дводольних бур’янів та використовуємо залежно від ситуації в полі.

Однак кілька останніх років на наші кукурудзяні поля наступає ваточник сирійський, якому не страшний ні ґрунтовий, ні переважна більшість страхових препаратів. Тому без важкої артилерії не обійтися. Тут потрібні продукти, у складі яких є мезотріон. Цього року випробували сингентівський гербіцид Елюміс^® з двома діючими речовинами: мезотріон та нікосульфурон. Перша контролює дводольні бур’яни, забирає навіть перерослу лободу, осоти. Друга використовується на кукурудзі проти злакових як однорічних, так і багаторічних бур’янів. Обробили препаратом близько 2,5 тис. га посівів. Результатом більш ніж задоволені. Окрім групи найпоширеніших бур’янів, він згубно вплинув і на ваточник сирійський.

Можу сказати, що на сьогодні мезотріон — це єдина на ринку діюча речовина, здатна боротися з цим бур’яном протягом вегетації. Ваточник сирійський є дуже непростим супротивником, за один сезон його не здолаєш. Вся боротьба ще попереду… Мезотріон сильно пригнічує ваточник, гарно вибілює його, зупиняє у рості. Тим часом кукурудза підростає, переганяє та накриває бур’ян — і він перестає бути їй конкурентом. А щоб не було післядії на наступні культури, потрібно чітко дотримуватися технології щодо норми внесення та сівозміни. Наприклад, наступного року сою і соняшник сіяти лише після оранки. Ми обов’язково врахуємо це застереження в подальшій роботі.

Якщо підсумувати, то які чинники, на вашу думку, є визначальними для отримання гарного врожаю? Таких чинників дуже багато, всіх не перелічити. Це і погода, і дотримання технології обробітку ґрунту, і правильний посів та внесення добрив. Не менш важливо використовувати якісне насіння та засоби захисту рослин. Але найголовніше — потрібно постійно інвестувати в людей, які працюють безпосередньо на землі. І тоді віддача від їхньої праці перевершить усі сподівання.

Наталія Полянська. Журнал “Майстерня Аграрія”. Листопад 2018